Подих новорічних свят у Києво- Печерській Лаврі !

Вже стало гарною традицією, що кожен рік 19 грудня мають зустрітися святий Миколай Києво – Печерської Лаври з « миколайчиками». Так лагідно називають вокалістів « Сузір’я» з Миколаєва, які на чолі із заслуженим педагогом Доленко Людмилою Олександрівною щороку дарують радість своїми виступами у Лаврській дзвінниці. 

 

Цього року зустріч відбулася напередодні – 18 грудня у Резиденції святого Миколая, куди запрошені були керівник і дитячий співочий колектив «Сузір’я» на інтерв’ю для Київського телебачення.

Послухавши « Щедрика» і чуйно прислухаючись до кожної дитячої душі, задоволений св. Миколай запропонував усім присутнім ( а нас було семеро), тримаючись за посох, загадати бажання. І посох – спалахнув різнобарвними вогниками від щирих дитячих бажань… « Хай буде вам по вірі вашій!».. І з цим благословенням « миколайчики» понесли свято туди, де його, мабуть, потребували найбільше – у Центральний  Київський госпіталь.

 

 

Несподіванкою було для поранених воїнів АТО приймати вітання- концерт та пакуночки з подарунками від Св. Миколая й «миколайчиків» у стінах госпіталя. Вони також, неначе у дитинстві, трималися за посох св. Миколая і загадували бажання, які обов’язково здійсняться, бо посох – займався світлом від щирих бажань та світлої віри…

Діти виконували благодійну місію, несучи промінчик радості за для одужання наших славетних воїнів. Це сумісна акція волонтерів Києва, працівників Божої ниви Києво – Печерської Лаври і співочих талантів Миколаївського дитячого колективу « Сузір’я» під керівництвом Доленко Людмили Олександрівни. 

А зранку 19 грудня кожен, хто дарував радість своїм виконанням, знайшов під подушкою солодощі від …кого б це ви думали? Так, від святого Миколая!! І як він усюди встигає, так непомітно, вночі, ще й через зачинені двері?..

 

Другий виступ « миколайчиків» «Сузір’я» відбувся 19 грудня у Лаврській дзвінниці для школярів, які з околиць Києва приїхали привітатися до св. Миколая. Дуже вдячна публіка, що особливо важливим є для наших дебютантів.

А ввечері виступаючі перетворилися на глядачів. У Національному академічному драматичному театрі ім. Івана Франка йшла вистава – опера «Наталка Полтавка». Всі отримали незабутні враження від майстерної чудової гри акторів. І, звісно, діти разом з керівником відвідали дальні і ближні печери.

 

А ось 20 грудня став днем екскурсійним. Було таке враження, що відтворювався живий зв’язок між тим, що було, що є нині і тим, що тільки може бути. Адже від України NOW до України WOW- лише одна риска у літері. Всього один крок. І ми зробили його, відвідавши інтерактивну виставку Ukraine WOW. Вона вражає тим, що розширює світогляд, розкриває низку можливостей і потужний творчий ресурс українців.

Прогулюючись святковим Києвом, ми вийшли крізь Ботанічний сад до Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків. Тут у переклику культур різних часів і етносів – від стародавньої японської до сучасної західноєвропейської – відтворювалася історія мистецтв! 

 

Ми отримали різноманітні враження у різних галузях мистецтва: і художнього, і оперного, і історичного, і кіберпростору.

Велика подяка всім організаторам і учасникам цієї чудової подорожі!